В народі Благовіщення тісно пов'язане з городівництвом, сівбою та іншими роботами на землі і одержало назву „третьої зустрічі весни”.
І хоч у саме свято робити нічого не можна («В цей день навіть птах не в'є свого гнізда», «Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись робила кубло в день Благовіщення», «Все, що посадиться в цей день — погано ростиме, бо від благовісного теляти добра не ждати», «Благовісне яйце під квочку не кладуть») вважалося, що на Благовіщення Бог благословляє землю і відкриває її для сівби.
Існує чимало звичаїв, повір’їв пов'язаних з Благовіщенням. "Яка година на Благовіщення, така буде на Великдень. Дівчата намагалися до схід сонця розплести волосся, обійти довкіл оселі й тричі замести в хаті долівку. Сміття разом з віником відносили до річки. Набравши там у відерце води, скроплювали нею те місце, де мали садити капусту, бо вона потім не слизнітиме".
Прислів'я, пов'язані з цим святом, стверджують: "На Благовіщення весна зиму остаточно переборола" або "Благослов зиму руйнує", а тому уважно стежили за погодою. На Благовіщення мусила появитися перша ластівка біля оселі. Великим щастям було побачити її цього дня вранці, не ївши.
- Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
- Яка погода на Благовіщення, така й на Великий день.
- Гарна погода — гарний врожай.
- Туманний ранок — повідь на річках.
- Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне.
- Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
- Благовіщення без ластівок — холодна весна.
- На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда.
- На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.
- На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
- На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
- Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.